Академія інтегрованого розвитку міст в Кропивницькому

Академія інтегрованого розвитку міст в Кропивницькому

Протягом 25-26 жовтня 2018 року в місті Кропивницький відбулась 6-та Всеукраїнська академія інтегрованого розвитку міст за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Темою цьогорічного заходу – стала мобільність та її роль у плануванні міського розвитку, та зібрала 120 представників із 30 міст України.

Захід відкрили міський голова Андрій Райкович, керівник проекту “Інтегрований розвиток міст в Україні” Матіас Брандт та керівник проектного бюро у Львові Оксана Олійник.

В перший день фахівці з України (Ігор Могила), Німеччини (Зігфрід Руппрехт, співавтор настанов зі створення Планів сталої міської мобільності (SUMP) для міст Європи) та Швейцарії (Сільван Нігг) представили основні засади сталої мобільності та її зв’язок із розвитком міста. Приклади якісних змін, які стали можливими завдяки розробці планів сталої мобільності, представили у вигляді доповідей формату «печа-куча» представники Львова, Чернівців, Житомира, Миколаєва, Києва, Вінниці та Полтави.

Другий день був присвячений практичній роботі, а саме, в робочих групах учасники провели урбаністичний аналіз однієї з локацій міста: перехрестя вулиць Євгена Тельнова та Вокзальної, який створює надзвичайні незручності для мешканців міста (пожвавлений рух транспорту у місці перетину двох магістралей, руху вантажного транспорту в напрямку центру міста, наявності з усіх боків перехрестя об’єктів торгівлі, автостанції, парку відпочинку, недобудованого підземного пішохідного переходу та місць великого скупчення людей, такі як автостанція та парк відпочинку). Учасники мали запропонувати рішення щодо впорядкування даної території саме за принципами інтегрованого розвитку, тобто врахувати як зміни вплинуть на екологію, економіку, соціальну сферу тощо.

До уваги декілька експертних думок та фактів із заходу:

–        Найбільший виклик сьогодення – зміна клімату.

–        Головний виклик для України в сфері міської мобільності – не повторювати помилок розвинених європейських країн і перестрибнути фазу активного зростання автомобілізації.

–        Оптимізація існуючої інфраструктури важливіша за створення нової.

–        Залучення зацікавлених сторін є важливою частиною транспортного планування, але планування має гуртуватися на принципах сталого розвитку та сприяти досягненню глобальних екологічних цілей.

–        Дві третини населення Європи страждають від недостатньої рухливості, тому стимулювання пішохідної і велосипедної мобільності це питання не тільки транспортне, а й охорони здоров’я.

–        Безпека руху є невід’ємним елементом сталої мобільності.

–        В середньому 30% простору міст зайняте автомобілями, котрі використовуються приблизно 1 годину на день. Політика в сфері паркування повинна сприяти більш раціональному землекористуванню в містах.

–        Забруднення повітря і затори від автомобілізації створюють багатомільярдні збитки для країн світу.

–        Глобальне потепління це також сфера впливу сталої міської мобільності, адже транспортні засоби спричиняють величезні викиди парникових газів.

–        70% викидів спричинені містами, які займають лише 2% площі суходолу.

–        В основі міського планування має бути принцип «Місто коротких шляхів».

–        Все частіше центри міст закривають доступ для автомобілів (окрім спеціальних). Міста від цього виграють.

–        Для втілення в життя планів сталої міської мобільності необхідно мати політичний компроміс та виростити професійні кадри.

 

Управління економіки
виконавчого комітету
Коростенської міської ради
Джерело

Комментарии

Закрыть меню